Допомога при кровотечі

      Для припинення кровотечі потрібно накласти джгут, закрутку, мотузку, пасок, хустину, шарф на одяг, м'яку підкладку вище ділянки, що  кровоточить   (окрім   шиї),   чи   то   просто   притиснути   пальцями судину вище кровотечі,  максимально зігнувши  кінцівку в суглобі.  У випадку,  коли джгут накладено протягом двох годин, потрібно одному із супроводжуючих притиснути пальцями артерію в основі кінцівки, а іншому - ослабити джгут на 10-15 хвилин і знову накласти його, але трохи вище попереднього місця накладання.

Допомога при ураженні струмом

Потерпілого попередньо треба ізолювати від дії електричного струму, тобто відключити струмове коло за допомогою найближчого штепсельного вимикача (рубильника) або викрутити запобіжники на щитку.

У випадку віддаленості вимикача від місця трагедії, можна перерізати дроти чи перерубати їх (кожен провід окремо) сокирою або іншим ріжучим предметом з сухою рукояткою з ізолюючого матеріалу. Коли рукоятка металева, її потрібно обгорнути сухою чистою шовковою_: вовняною, бавовняною чи прогумованою тканиною.

При неможливості швидкого розриву кола електричного струму потрібно відтягнути потерпілого від проводу, або ж відкинути сухою палицею обірваний кінець проводу від нього. Відтягувати потерпілого від проводу необхідно за кінці його одягу, не доторкаючись до відкритих частин тіла.

При відсутності ознак життя (дихання, пульс, серцебиття відсутні, широкі нерухомі зіниці) потерпілому потрібно терміново зробити штучне дихання з одночасним масажем серця.

Перш ніж надати допомогу, необхідно очистити верхні дихальні шляхи потерпілого від піску, мулу, рідини, слизу, витерти їх хусточкою чи краєм сорочки натягнутої на вказівний палець. Неприпустимо надавати допомогу при набряках легень (ознаки - синюха, задишка, з рота виділяється піниста мокрота. Звільняються легені від води перекинувши утопленика через коліно. Потім потрібно перейти до штучного дихання з одночасним масажем серця.

Особа, яка надає допомогу, до початку проведення штучного дихання повинна забезпечити вільний доступ повітря у легені через І дихальні шляхи, тобто закинути голову потерпілого назад, підклавши І одну руку під шию, а іншою натиснувши на лоба. Цим забезпечується відхід кореня язика від задньої стінки гортані і відновлення прохідності | дихальних шляхів. Після цього відкрити рот і витягнути язик, щоб він не западав.

При вдуванні повітря в рот особа, яка надає допомогу, щільно (можна через марлю чи хустинку) притискає свій рот до рота потерпілого і робить вдування повітря, водночас затиснувши потерпілому ніс.

Маленьким дітям вдувають повітря одночасно в рот і в ніс. обхопивши своїм ротом роті ніс дитини, якій надають допомогу. Вдування роблять кожні 5-6 секунд, що відповідає частоті дихання 10-12 разів на 1 хв. Після кожного вдування (вдоху) звільняють рот і ніс потерпілого для вільного виходу повітря з легенів потерпілого (видиху).

Зовнішній (непрямий) масаж серця

Для проведення непрямого масажу серця потерпілого треба покласти на спину на жорстку поверхню, оголити грудну клітку: зняти одежу, яка перешкоджає, розстібнути пас. Особа, яка надає допомогу. накладає на нижню третину грудної клітки основу долоні розігнутої кисті. Долоню другої руки накладає поверх першої і починає ритмічно натискати на нижній край грудної клітки. Натискати на грудну клітку потрібно різкими поштовхами - 4-6 разів під час виходу повітря з легенів (видиху). При цьому грудна клітка зміщується вниз (до спини) у сторону хребта на 3-5 см.

У разі проведення рятувальних заходів однією особою, потрібно після двох-трьох глибоких вдувань повітря в рот (чи в ніс) потерпіло здійснити 15 натискань на грудну клітку, після чого знову виконати вдування і т. д. Масаж та штучне дихання слід проводити до перших ознак оживання (колір обличчя набуває рожевого відтінку, з являю самостійні дихальні рухи, звужуються зіниці).