Вт, 30.05.2017
Культурно-етнографічний проект  
Теми розділу
Статті про Джурів та його мешканців [54]
Цікавинки [21]
Молитви [17]
Позитив [3]
Для підняття настрою
Прохідна
Меню сайту
Міні-чат
Для ознайомлення
Наше опитування
Оцініть цей сайт
Всього відповідей: 111
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Наша кнопка
 Сайт села Джурів
Код кнопки:

Головна » Статті » Статті про Джурів та його мешканців

Історія села Джурів Снятинського району

Історія села Джурів Снятинського району


Джурів  – центр сільської ради, село на правому березі річки Рибниці в межиріччі Прута та Черемошу. На сході та північному сході Джурів межує із с. Рудники, на півночі із с. Іллінці, на північному заході – с. Тростянець, на заході – с. Новоселиця, на півдні із с. Попельники.

Походження назви села існують різні здогадки. Найбільш правдоподібно, що топонім Джурів походить від власного імені Джур. На це вказує присвійний суфікс -ів. Місцеві люди запевняють, що назва села пішла від джерел, яких в Джурові дуже багато, і перші поселенці поселилися біля них. На картах Боплана (ХVІІст.) назва села на латині – Juriw.

Перша письмова згадка про село належить до 1394 року. Існує грамота, в якій польський король Владислав дарує Данилу Задеревецькому 29 червня 1394 року села під Галичем і Зудечевом (Жидачевом?). Також в тій грамоті згадується Джурів з присілками Колоколин, Михалев, Черемка, Волкович, "а противу Сахова Княжлоука".

Загальна площа – 2233,80 га, площа нас. пункту – 595,70 га

Населення – 1809 осіб

Віддаль до Снятина – 20 км, до Івано-Франківська – 100 км

Пошт. інд. 78354

Щодо рельєфу, то територія Джурова є складовою Передкарпатської височини. Південна частина населеного пункту є рівнинною (спільна тераса Рибниці та Черемошу), а північна ­– це височина, яку Рибниця ділить на два великі горби, що порізані ярами та вкриті лісом. Найбільша висота в межах села становить 356,9 м від рівня моря (урочище Чорновище), а найнижчий уріз річки Рибниці в урочищі Полики – 242,6м. Породи, що вкривають поверхню мають четвертинний вік (приблизно 2 млн. років). В ярах лісу на поверхню виходять більш давні породи міоцену та пліоцену верхнього неогену). Основні корисні копалини на території Джурова – це піски, глини та гравійно-галечникові породи. Глибше залягають буре вугілля, сірка, природній газ, однак на даний час вони не мають промислового значення.

Водний режим на території Джурова особливий тим, що вздовж всього правого берега Рибниці підземні води виходять на поверхню великою кількістю джерел, чого не має жодне із сіл Снятинського району. Внаслідок дренажів зникли заболочені ділянки. Фрагмент низинного болота зберігся тільки в урочищі Кирнички. Рибниця в межах Джурова має невеликі праві та ліві притоки-струмки, які в посушливі роки пересихають. Підземні води є одним із найбільших багатств Джурова.

 Рівнинна територія  розорана, височини покриті луками, садами та лісом. Основна деревотвірна порода Джурівського лісу – це граб, дуб, бук, смерека. Видовий склад дерев сильно видозмінений людиною у порівнянні із первісним ландшафтом лісу, де раніше переважали в основному тільки дуб та граб.

Ґрунти в основному дерново-підзолисті, є фрагменти торфоболотних, сірих лісових та чорноземів опідзолених. Значна частина ґрунтів стала можливою для обробітку після проведення дренажів в 70 рр. ХХст.

На найменше змінених людиною територіях збереглися окремі види рослин та тварин, що занесені до Червоної книги. Із рослин – це всі види орхідних, а з тварин – окремі види риб, комах та ссавців. У північно-західній околиці села є ботаніко-ентомологічний заказник Лупінь, що знаходиться у віданні Коломийського держлісництва.

Найбільш привабливими для майбутніх інвесторів в майбутньому можуть стати рекреаційні ресурси. Ліс з його своєрідним рослинним та тваринним світом, джерела, річка Рибниця, струмки, історико-етнографічні особливості та  порівняно розвинута соціальна інфраструктура є доброю базою для розвитку оздоровчих та туристичних послуг.

Село має велике число культурно-історичних пам'ятників: Т.Г.Шевченку (1992 р.), учасникам Другої світової війни (1967 р.), пам'ятний знак "Джурову -

600 літ (1394-1994)", пам'ятний хрест про скасування панщини (1848 р.), борцям за волю України, хрест-пам'ятник на могилі воїнів УПА.

Яскрава, драматична, героїчна історія населеного пункту знайшла своє відображення у книгах Дмитра Чабана (1936-2010) "Село над бистроплинною Рибницею" (1994) та "Школо - колиско моя" (2005). Історію життя та боротьби воїнів ОУН-УПА Джурова дослідив та описав у книзі «Пом’яни їх, Господи» (2010) Роман Яхневич.  Красу рідного краю, його флору і фауну впродовж багатьох літ відображає у фотомистецьких світлинах Мирослав Атаманюк (1945 р.н., смт. Заболотів), мешканець Джурова - учасник, переможець, лауреат багатьох конкурсів та імпрез. Майже сорок альбомів, календарів, книг і путівників авторських чи колективних проілюстровані світлинами майстра. Урочище "Бажандарня" у Джурові - місце дислокації роївок УПА і повстанських криївок відобразила на своєму олійному полотні уродженка села, мешканка Снятина вчитель Ганна Курилюк (1942 р.н.). Школа гордиться своїми багатьма випускниками, що прославили село та нашу державу своїми  добрими ділами. Серед них люди багатьох професій, що працюють в різних куточках нашої держави та усієї земної кулі.

Пилип’юк Василь Васильович (1950 р.н.) – фотомайстер, лауреат Шевченківської премії, Заслужений діяч мистецтв України, лауреат багатьох премій Міжнародної федерації фотомистецтва, автор багатьох широко відомих фотоальбомів, президент видавництва «Світло й тінь»,  власник першої в Україні приватної фотогалереї, заступник президента Світового об’єднання фотографів-українців.


матеріал сайту Снятинської районної радиhttp://snyatynrada.gov.ua/dzurivska.php





А тепер опис історії села Джурів в радянському стилі...


Кожне місто, містечко, село нашої області має свою неповторну історію, переважно невідому навіть більшості його жителів. Автори сайту мали на меті популяризацію вивчення історії рідного краю, з якої починається історія всієї держави. Історичним джерелом для опису цього населеного пункту виступила книга: Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. – Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. – К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 564



ДЖУРІВ село, центр сільської Ради, лежить на правому березі річки Рибниці, за 21 км від районного центру, 15 км від залізничної станції Заболотів. Населення — 1989 чоловік.

У Джурові центральна садиба колгоспу «Верховина». Виробничий напрям артілі рослинництво й тваринництво. Провідна технічна культура — тютюн, дає 30 проц. всіх прибутків колгоспу. Розвинуті також допоміжні галузі господарства: виробництво черепиці, залізобетонних блоків, плит для тротуарів, виплітанню з лози побутових речей. Добре налагоджено ткацтво та вишивання.

В селі розташовані державні підприємства хімічний та цегельний заводи, два млини.

Тут є середня школа, дитячий садок, клуб, бібліотека, поліклініка, лікарня, 4 магазини, чайна.

Майже 100 чоловік Джурова здобули середню та вищу освіту. В. В. Федорук став кандидатом фізико-математичних наук, викладає в Черн­вецькому державному університеті.

Перша документальна згадка про Джурів належить до 1394 року. В середині XIX ст. в селі працювала ґуральня, а в 60-х роках тут відкрили шахту по видобутку кам'яного вугілля.

З 20-х років у Джурові діяв осередок КПЗУ, до якого входили М. Шулепа, Ю. Косован, С Гордій, Г. Шулепа, С. Тимошук та інші.

Жителя села Ю. Й. Пантелюка обирали посланцем до Народних Зборів Західної України. Він був одним з зачинателів колективного господарства Джурова.

Під час фашистської окупації житель Джурова С. Г. Гордій став активним учасником Заболотівської підпільної комуністичної організації. В центрі села встановлено пам'ятник загиблим односельчанам.

У Джурові виявлено могильник доби міді.



http://history.iv-fr.net/article.php?id=513

Категорія: Статті про Джурів та його мешканців | Додав: Admin (17.01.2012)
Переглядів: 5709 | Коментарі: 1 | Теги: історія Джурова, 1394, історія села, колгосп Верховина, Джурів | Рейтинг: 4.8/5 |
Всього коментарів: 1
1 Іван Корнута   (09.12.2014 20:03)
Хтось має презентацію про Джурів? Киньте будь-ласка на поштову скриньку

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Погода
Випадковий анекдот
Як вступити в вашу організацію? - Треба вбити 8 москалів і одного кота... - А кота за що? - Ви прийняті!
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Шукаєш роботу?
Пошук роботи>
101.ua
job
 jobs
 rabotaua
work
 rabotaplus
superjob
 trud
work
Travel IQ
Traveler IQ

The Traveler IQ challenge ranks geographic knowledge of cities such as: Los Angeles, New Orleans or Destin by comparing results against 7,844,845 other travelers.

 Сайт Попельниківської школи.  Борцівський клуб Ластівка  Офіційний сайт БК      Рейтинг сайтів прикарпаття Українські традиції  
Copyright Eduard Glushko © 2017
Сайт створено у системі uCoz