Усі дати наведено за європейським календарем, новим стилем!

Великий Піст розпочинається у православних та греко-католиків у понеділок, за 48 днів або майже 7 тижнів перед Великоднем – неділею Воскресіння, у римо-католиків – у т. зв. Попільну середу (46 днів перед Великоднем).

Дата святкування Пасхи. У старозавітній час святкування Пасхи відбувалося завжди 15 числа місяця нісана за місячним календарем. Від початків Христової Церкви встановилися дві традиції відзначення Пасхи – в 14 день місяця нісана за юдейським місячним календарем (так святкували в Малій Азії, згадуючи переважно Розп’яття Спасителя цього дня) і в недільний день після цієї дати (так святкували в Римі та інших Церквах, згадуючи Воскресіння Христове).

Загальноцерковна формула визначення дня Пасхи була затверджена на І Вселенському соборі 325 р. Згідно до неї Пасха святкується у перший недільний день після першого повнолуння, яке сталося після дня весняного рівнодення (20-21 березня). Також було встановлено, що Пасха не повинна святкуватися разом з юдеями або до їхнього святкування. Цієї формули і зараз дотримуються як Церкви Східної, так і Церкви Західної традиції, але в останній умова, пов’язана з юдейською Пасхою, не використовується.

Розбіжність у визначенні дати Пасхи між Сходом і Заходом виникла після введення у XVI ст. григоріанського (нового) стилю, коли на Заході почали використовувати нову формулу вирахування Пасхи, пов’язану з впровадженим календарем. У східній церковній традиції продовжує зберігатися юліанський (старий) стиль, а тому дата Пасхи вираховується від рівнодення за старим стилем, в той час як у західній традиції дата Пасхи вираховується від рівнодення за новим стилем.

Враховуючи те, що дата повнолуння, до якої прив’язане святкування Пасхи, не є фіксованою і припадає на різні дні в межах одного місяця, розбіжність між східним і західним святкуванням Пасхи теж не є фіксованою. Західна Пасха в 45 % випадків на тиждень раніше Східної, в 30 % випадків співпадає, 5 % — різниця в 4 тижні, і 20 % — різниця в 5 тижнів. Різниці в 2-3 тижні не буває.

Через 39 днів після Великодня, тобто у 40-й день, четвер, всі християни святкують Вознесіння Господнє.

Через наступних 10 днів, тобто у 50-й день по Воскресінні, неділю, настає свято Зіслання Святого Духа (Трійця, П'ятидесятниця або Зелені Свята).

Ще через 8 днів, з понеділка, розпочинається Петровий піст (Петрівка), що триває до свята Апостолів Петра й Павла (29 червня за Григоріянським календарем, 12 липня – за Юліянським).

Таким чином, від дати Великодня залежить тривалість періоду між "нерухомим" святом Стрітення і початком Великого Посту (чим раніше – тим цей період коротший) і тривалість Петрового посту (навпаки, чим раніше – тим довший). За Юліанським календарем різниця між крайніми значеннями може сягати 34 дні.


Підготував Тарас ГРИНЧИШИН, допомагав архимандрит ЄВСТРАТІЙ (Зоря)

Використані джерела:
— Климишин І. Календар і пасхалія з елементами хронології. – Львів: Місіонер, 1996. – С. 68.
— Прийдіте поклонімся: молитовник. – Рим, 1991. – C. 1012-1013.
— Низка інших публікацій та інтернет-сайтів

© РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України, 2001-2012

Великодний кошик (фото Едуарда Глушка)