27 вересня Воздвиження Чесного й Животворчого хреста Господнього -
одне з великих християнських свят. Історичний зміст цього найдавнішого
дванадесятого християнського свята пояснюється по-різному, і при цьому
звичайно маються на увазі три події, що відбулися в різний час, але
поєднані загальною святинею - Хрестом.
У 70 р. від Р.Х. Ієрусалим був зруйнований,
багато священних місць були знівечені і засипані сміттям і розвалинами.
Римський імператор Адріан побудував на місці зруйнованого Єрусалиму
нове місто, засипав труну Господню землею і поставив над нею ідола, а
на місці, де Христос був розіпнутий, збудував храм богині Венері.
Про першу з цих подій розповідає праця церковного історика Євсевія
"Життя Костянтина”. Під час боротьби римського імператора Костянтина зі
своїм співправителем Максенцієм перед вирішальною битвою на Фламинієвій
дорозі (311 рік), коли сили Максенція перевершували чисельністю армію
імператора, Костянтин побачив на сонці променистий хрест із написом:
"Цим перемагай!” Побачило цей хрест і його військо.Вночі вві сні імператорові з’явився Ісус Христос і повелів
виготовити військовий прапор із хрестом за зразком баченого на небі.
Костянтин так і зробив. Здобувши перемогу над Максенцієм, імператор
наказав вкласти в руку своєї статуї, спорудженої на головній площі
Риму, цей прапор і почав його дуже шанувати. Костянтин прийняв християн
під своє заступництво й оголосив віру Христову державною реліґією
Римської імперії. Він скасував страту через розп’яття й видав закони на
користь Церкви Христової.
Друга подія - основна, її церковна традиція бере за підставу свята
Воздвиження - відбулося також у часи Костянтина Великого. Мати його,
Олена, будучи вже в 80-річному віці, дбаючи про християнську віру й
ремствуючи, що місце страждання Спасителя й інших святинь перебувають у
забутті, за згодою сина в 324 році почала подорож у Палестину,
відвідала Єрусалим і там знайшла Животворчий хрест Господній.
Єрусалимський патріарх Макарій зійшов на підвищене місце й став
показувати народу знайдений Оленою хрест, воздвижуючи, тобто,
піднімаючи, його догори. Після віднайдення Хреста Господнього (326 рік)
у різних місцях почали будувати на честь його храми. Один з них
заснувала сама Олена на місці знайдення хреста в Єрусалимі. Будівництво
його було закінчене в 335 році, освячення відбулося 13 вересня, і
наступний день, 14 вересня, став святом Воздвиження Хреста Господнього.
Третя подія стосується вже VII століття й пов’язана із тривалою
боротьбою Візантійської імперії з Персією. В 614 році перси напали на
Палестину, що належала Візантії, розграбували Єрусалим і разом з іншою
здобиччю забрали й святиню - Хрест Господній, Хрест пробув у полоні 14
років. В 628 році імператор Іраклій розгромив персів і повернув
святиню. Хрест привезли до Єрусалиму, і імператор сам вніс його в храм.
З нагоди повернення Хреста Господнього відбувся урочистий молебень, під
час якого патріарх знову воздвигнув народові Хрест.
Частки ж святого древа тепер перебувають у різних соборах. Зокрема -
в Московському Успенському соборі, та св.Володимирському соборі Києва.
Також, відомі святині у інших місцях України.
Святкування Воздвиження Церквою триває дев’ять днів: з вечора 13/
вересня й до 21 вересня (за ст. ст.) або з вечора 27 вересня й до 5
жовтня (за нов. ст.). Посту дотримуються в день Воздвиження Чесного й
Животворчого Хреста Господнього (14/27 вересня). У день Воздвиження
дозволяється вживати їжу з рослинною олією (молочні страви, яйця та
рибу їсти не слід). 
Церковний календар переглянути тут -->>
| 
