НА ПРИКАРПАТТІ ПОЧАВСЯ СЕЗОН ЧАВЛЕННЯ СОКУ (ФОТО) - Статті про Джурів та його мешканців - Каталог статтей - Джурів - перлина Прикарпаття

Ср, 29.03.2017
Культурно-етнографічний проект  
Теми розділу
Статті про Джурів та його мешканців [54]
Цікавинки [21]
Молитви [17]
Позитив [3]
Для підняття настрою
Прохідна
Меню сайту
Міні-чат
Для ознайомлення
Наше опитування
Оцініть цей сайт
Всього відповідей: 110
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наша кнопка
 Сайт села Джурів
Код кнопки:

Головна » Статті » Статті про Джурів та його мешканців

НА ПРИКАРПАТТІ ПОЧАВСЯ СЕЗОН ЧАВЛЕННЯ СОКУ (ФОТО)

НА ПРИКАРПАТТІ ПОЧАВСЯ СЕЗОН ЧАВЛЕННЯ СОКУ (ФОТО)

 

В українських селах розпочався масовий сезон чавлення фруктових соків, найбільше яблучного та виноградного. У прикарпатському селі Джурів — фруктів у кожного мешканця не злічити.

 

Хати потопають у червоних, жовтих та синіх барвах яблук, груш і слив. А ще сто років тому яблука тут були рідкістю, а тепер дерева вгинаються від фруктів. Добрий урожай!

 

Як правило усі преси для соку — ручні, старі, якими ще користувалися діди та батьки сучасних селян. Але міняти їх на електричні ніхто навіть не думає. Для того, аби вичавити сік, має трудитися вся родина. В основному чоловіки, бо це важка фізична праця. У перший день чавлення соку навіть влаштовують свята, пишуть Вікна.

 

«Бачите, пані, у нас, майже, як у Грузії, свято винограду і яблук,—щиро усміхаючись та ледь не пританцьовуючи від радості, що добрий урожай, каже місцевий житель та добрий знавець ручних пресів Микола Хрептій. — Чавити сік ми збираємося кутками, так легше і допомогти родині і знайомим можемо».

 

Тим часом на подвір’я чоловіка, перед хату селяни зносять та звозять фрукти. Хто несе на плечей у важких мішках, старих покривалах, а хтось вкидає пахучу ношу на тачку. Микола Хрептій по-газдівськи ходить навколо та оглядає старенький прес. Це невеличка, збита з дощок ніби бочечка заввишки сантиметрів 70, міцно стиснута металевими обручами. Внизу — металевий круг зі стоком для соку та дві ніжки. Пан Хрептій вдавлює прес у землю та починає виймати з бочки-пресу тоненькі дощечки, десь штук 15. Між дощечками металевий стержень у вигляді спіралі та ручка, яку треба крутити щонайменше двом сильним чоловікам.

 

«Гу-у-ух!», висипає порізані на шматочка яблука з покривала бабця у вишиванці. У перший день чавлення соку бажано вбратися у найкращу одежу. А що є краще в селі за вишиванки! На деяких навіть і такі яблука та виноград і вишиті. Фрукти висипають на чисту мішковину, затягують її та вкидають у бочечку. Яблука перекладають дощечками і дерев’яними дощечками та кружками, такими, як ставлять у бочки із квашеною капустою чи огірками.. Згодом закручують спіралі. Під металевий кружок ставлять глиняний великий горщик. На свіжий сік. Пані, яка принесла яблука, перехрестилася та просить, аби чоловік починав чавити. Допомагатиме Миколі двоє міцних парубків. Вони й беруться з двох боків за металеву паличку, що зверху бочки та починають крутити по колу. «Чвак, чвак, чвак, — «відгукуються» яблука, а внизу під денцем — перші цівки соку цьогорічного урожаю. У дворі одразу запахло яблучним оцтом, злетілися бджоли, оси. Щойно вичавлену рідину темно-жовтого кольору селяни зливають з глиняних горщиків хто у відра, хто у пластмасові каністри. Для селян це вигідно, бо добре знають, що у сік ані порошку, ані води не додано.

 

А пан Микола каже, що колись такі преси можна було купити в магазинах. Нині таких міцненьких немає. Більшість перейшли на металеві та електричні соковитискачі і соковарки. Проте в селах про дідівських спосіб не забувають. Добре витиснувши сік із яблук, пан Микола підходить до старого пресу, виймає дошки і шматок бурої від соку мішковини. Із мішка яблук виходить близько 20 літрів соку. Він буває каламутним із частинки плодів. То треба його процідити крізь марлю, а згодом дати відстоятися в холодному приміщенні. Чистий сік закривають у скляні банки та смакують узимку. Чавити краще пізні сорти, скажімо Кальвін чи Слава переможцям.

 

«А з пахучої м’якоті, що залишилася після чавлення соку, протягом двох-трьох днів у Джурові на відкритому вогні варитимуть повидло, у великих мідних котлах літрів на 60, — додає вчителька Наталія Грицюк. — Виходить продукт такої консистенції, що його можна різати, наче м’який хліб. Згодом повидло вкладають у глиняний горщик, накривають домотканим полотном, притискають кришкою. Ось і герметика! Таке повидло зберігається кілька років». Окрім цього, селяни на спеціальних сушарнях виготовляють сухофрукти. Щоправда висушені сливи, яблука і груші вживатимуть лише на Свят вечір. Така традиція.

 

 

 

 

Агенція новин Фirtka.if.ua

Категорія: Статті про Джурів та його мешканців | Додав: Admin (15.03.2013)
Переглядів: 549 | Теги: Джурів | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Погода
Випадковий анекдот
- Зустрічаються двоє крокодилів: - Ну, як полювання? - Двох негрів з'їв, а ти? - А я одного москаля. - Брешеш, ану дихни...
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Шукаєш роботу?
Пошук роботи>
101.ua
job
 jobs
 rabotaua
work
 rabotaplus
superjob
 trud
work
Travel IQ
Traveler IQ

The Traveler IQ challenge ranks geographic knowledge of cities such as: Los Angeles, New Orleans or Destin by comparing results against 7,844,845 other travelers.

 Сайт Попельниківської школи.  Борцівський клуб Ластівка  Офіційний сайт БК      Рейтинг сайтів прикарпаття Українські традиції  
Copyright Eduard Glushko © 2017
Сайт створено у системі uCoz