учень Джурівської ЗОШ
І-ІІІ ст. Івано-Франківської обл.
Науковий керівник: Чобан
Роман Дмитрович,
вчитель географії
Джурівської ЗОШ І-ІІІ ст. Івано-Франківської обл.
Розділ II. Геологічні
особливості окремих територій басейну річки Рибниці
II.1. Територія урочищ «Під плитами – Брусне» як майбутня геологічна
пам’ятка природи місцевого значення
Особливою територією, що може становити інтерес для вчених-геологів з метою
вивчення стратиграфії відкладів можна вважати один із найбільших ярів лівого
берега рівнинної Рибниці – басейн струмка Брусний. Від устя струмка вверх по
течії спостерігається ряд геологічних об’єктів. Вважаємо за необхідне на даний
момент детально їх описати, оскільки невдовзі деякі відслонення будуть втрачені
назавжди внаслідок дії зовнішніх геологічних сил. Генезис та вік порід нам
важко визначити однозначно, тому ми робимо тільки попередні припущення.
Найімовірніше, що у найнижчій частині своєї долини струмок Брусний відслонив
піщані породи верхнього неогену.
Урочище
“Під плитами” знаходиться в заплаві р. Рибниці від залізного мосту в с. Джурові через р.
Рибницю вверх по течії за 1,5 км.
Це нагромадження пісковиків-валунів жовтого кольору на ділянці русла річки
довжиною 180 м.
Розміри валунів становлять 2м × 1м × 0,75м, тоді як найбільші розміри річкового
алювію становлять у поперечнику не більше 50 см.
Пісковики-валуни розташовані хаотично в руслі та низькій заплаві. Нижче і вище
по течії такого скупчення валунів у руслі ніде немає, за винятком кількох штук,
до того ж менших розмірів і розташованих поодиноко. “Плити” – овальні, плоскі,
добре вигладжені, мають чітко виражену сланцюватість, структуру дрібнозернисту,
текстуру однорідну. Наші власні версії походження валунів є наступними:
Валуни не принесені річкою під час паводків, оскільки пісковики таких
розмірів відслонюються в ярах лівого берега Рибниці і знаходяться вище рівня
його русла. Отже, “плити” можна розглядати як: а) відклади, що знесені водними
потоками із середніх або високих терас р. Рибниці чи Черемошу; б) валуни
утворилися безпосередньо на даній території; в)”плити” – це відслонені
внаслідок глибинної ерозії Рибниці раніше перевідкладені ератичні валуни з
карпатських зледенінь.
Відслонення першої тераси Рибниці.Це відслонення лівого берега р. Рибниці
знаходиться вище по течії від урочища «Під плитами». Його вертикальна стінка
має висоту 6 м,
довжина 12 – 15 м і
простягається із заходу на схід. Подібного відслонення з такою кількістю
ґрунтових проверстків на території рівнинного басейну немає. Є всі підстави
вважати дане відслонення опорним для кореляції відкладів низьких терас Рибниці.
По ньому можна прослідкувати режими формування відкладів заплави та першої
тераси. Над глейовим цоколем залягає галечниковий алювій, у якому можна
виділити три відміни в кольорі. Нижня частина – темно-сіра, середня –
яскраво-червона (відкладалася в умовах вологого та теплого клімату) верхня –
кольору бурого залізняка. Вище залягає алювіальний грунт, товща якого свідчить
про прохолодні умови відкладання, над ним розташовані три чорні гумусові
прошарки зі слідами оторфовування та відбитками рослинності, що
відкладалися у заболоченій стариці в умовах теплого періоду. Найвище
розташований буроземно-підзолистий ґрунт.
На
сьогодні більша половина відслонення від його основи засипана делювіальними та
колювіальними відкладами.
Яр із валунами та малакофауною. Розташований на лівому березі
Рибниці нижче джерела Чурчик на відстані 60м. У лівій стінці яру в піщаних
відкладах на висоті 5 м від
дна яру спостерігається п’ять ератичних валунів розміром 1×1м, основи яких
розташовані на одній висоті. Всі орієнтовані довгою віссю на південний схід.
Вище них залягає залягає верствувата глиниста порода малої потужності, ще вище
– піщані відклади та сучасний ґрунт. На протилежній стінці яру та ж глиниста
верства має деформацію. Нижче неї серед піщаних порід спостерігається прошарок
із скупченням дуже зруйнованої малакофауни. В осипах біля правої стінки яру
знайдено затверділу суглинисту брилу із слідом невідомого організму. У правому
приярку даного яру в лівій стінці відслонюються лесовидні відклади, що
утворювалися у різних кліматичних умовах. У них знайдено кілька фрагментів
закам’янілих молюсків, скоріш за все перевідкладених. Зверху розташований
галечниковий алювій та сучасний ґрунт.
Похильня. Похильня (штольня)
прокладена в твердих піщаних породах на початку ХХ ст. в урочищі Писок для
видобутку бурого вугілля, що залягало близько до поверхні. Збереглася майже
повністю. Вхід у штольню звужений, шириною біля півметра, однак далі вглиб
розширюється і пройти нею можна на півзросту. Довжина штольні становить близько
140 м.
Всередині є відгалуження вліво, яке обвалене.
Відслонення з
мікродеформаціями та відбитками рослин знаходиться в селі Джурів на
лівому березі річки Рибниці від місця впадіння в Рибницю струмка Брусний вверх
по течії на відстані 350 м.
Складається із піщаних відкладів потужністю до 25 см,
перешарованих тонкими верствами глини (до 5-8 см).
Всі верстви залягають паралельно (горизонтально), однак загалом ледь помітне
(близько 8°) моноклінальне залягання порід із заходу на схід у частині
відслонення, що знаходиться вище по струмку. Ритмічність чергування шарів піску
та глини спостерігається від середини відслонення до верху. У центральній
частині відслонення спостерігається шар верствуватого піску жовтого та бурого
кольорів.
У нижніх верствах піску
спостерігається поодиноке включення гальки (бобовини), що являє собою обкатаний
пісковик ржавого кольору у поперечнику до 1-2 см. В
основі відслонення є два валуни кольору бурого залізняка. Кілька подібних
валунів розташовані поряд у руслі струмка.
Проверстків глини є п’ять.
Найнижчий п’ятий складають темно-сірі верствуваті глини потужністю до 25 см.
У верхній частині темно-сірих глин спостерігаються відбитки рослин. Нижче цього
прошарку у верхній верстві піску на одному і тому ж горизонтальному рівні
приблизно на відстані одного метра один від одного знайдено два двостулкові
молюски. Збереженість їх погана, при доторканні до них – вони розсипаються.
Орієнтація раковин у породі обох молюсків однакова – опуклою стороною вверх.
Нижня пачка темно-сірих
верствуватих глин має деформовані верстви, тобто порушена згідність залягання.
Деформація більшого масштабу спостерігається вище у другому і третьому
горизонтах глини.
У верхній частині
відслонення залягає бурий ґрунт, нижче нього – відклади алювіального галечнику,
який особливо чітко виділяється у верхній західній частині стінки відслонення.
З особливостей даного
відслонення можна зробити наступні висновки:
Рівномірні
паралельні піщані відклади із включенням невеликих обкатаних гальок
відкладалися в умовах відносного спокою водного горизонту. Можливо, що це
відклади одного із мілководних проточних озер, що ще деякий час тут існували
після відступу Сарматського моря. Тонкі верстви глин, що перемежовують піщані
верстви, відкладалися під час сповільнення тектонічних рухів або підвищення
базису ерозії водойми. Відбитки рослин по всій товщині глинистих верств з
наявністю молюсків під цією верствою та відсутність їх у піщаних відкладах
свідчать про зміну кліматичних умов. Орієнтація залягання знайденої малакофауни
свідчить, на нашу думку, про спокійні умови відкладання верств та про те, що
молюски не є перевідкладеними. Найвірогіднішне, що тектонічні рухи співпадали
із зміною кліматичних умов. Один із піщаних пластів із тонкими верствами
жовтого та оранжево-бурого кольорів відкладався у зовсім інших кліматичних
умовах (можливо кріогенних), ніж решту пластів відслонення. Мікродеформації
(порушення згідності залягання верств відслонення) нижньої глинистої верстви
свідчить про зсувний процес у донних відкладах (найімовірніше під час закладання
верств), спричинений землетрусами або посиленням руху води. Деформація більшого
масштабу у верхній частині відслонення спричинена тими ж явищами більшої
потужності.
Відслонення із частиною
зуба мамонта знаходиться на лівому березі струмка Брусний (від кладки в урочищі Писок по
струмку йти вверх 550 м
за азимутом 300°). Нижня частина складається із затверділого піску – жовтого,
охристого, бурого кольорів та лесовидних утворень. Верхні відклади у
відслоненні – лінзовидне включення галечнику та дерновий ґрунт. Зуб мамонта
знаходився у затверділій піщаній верстві у сильно вивітреному стані. Зараз його
залишки зберігаються у розкришеному вигляді. Абсолютна висота основи
відслонення – 260 м,
відносно урізу р. Рибниці – 10 м.
Відслонення є вертикальним уступом другої ерозійної тераси струмка Брусний. За
зовнішніми ознаками лесовидні та піщані верстви найімовірніше є
верхньоплейстоценовими. На нашу думку, зуб належить виду пізньої мамонтової
фауни ( Mammuthus primigenius ).
Відслонення вугілля знаходиться на лівому березі струмка, що витікає з
урочища Потіцький і тече через урочище Брусне. Загальні розміри відслонення – 9 м у
довжину і близько 3 м у
висоту від русла струмка. Складається з товщі жовтого дрібнозернистого піску,
серед яких є шар вугілля потужністю 10-20 см.
Це вугілля молодшого віку, ніж те, що видобувалося в шахтах. Воно листувате,
крихке, блискуче, чорне з бурим відтінком. Верстви у відслоненні залягають
горизонтально. Розташування прошарку вугілля над товщею дрібних
рівномірнозернистих пісків свідчить про те, що пісок – це дно водойми, в якому
нагромаджувалася відмерла рослинність, що пізніше перетворилось у вугілля. Вище
вугілля залягають темно-сірі глейові відклади та дерновий ґрунт. Контакти
верств чіткі, отже можливе випадання окремих стратиграфічних горизонтів.
Урочище Брусне. Шахти. В селі Джурові і
Новоселиці в кінці XIX на початку XX століття існували шахти по видобутку
бурого вугілля – ліґніту. В Брусному існувала одна із таких шахт.
Вік
утворення вугілля – тортон [3]. Відклади гірських порід у вугільних шахтах
вивчалися багатьма польськими вченими (Ф.Буяк, Е. Віндаркевич, Зубер) [4].
Струмок Брусний, що протікає через це урочище, відслонює глеєві верстви, в
якому знаходимо різну малакофауну морського походження.
Отже, своєрідність
території «Під плитами – Брусне» в геологічному плані очевидна. Висока густота геологічних
об’єктів на невеликій території та верстви відслонень дають вченим спеціалістам
декілька напрямів для досліджень, зокрема визначення стратиграфії та генезису
порід. Тому
є підстави надалі вирішувати питання про присвоєння даній території
статусу геологічної пам’ятки природи місцевого значення.
II.4. Палеонтологічні знахідки на території басейну Рибниці
Басейн річки Рибниці порівняно із іншими територіями Карпат
бідніший на палеонтологічні знахідки. Це визначається як палеогеографічними
умовами, так і несприятливими умовами збереження вимерлих організмів. Наші
знахідки класифікуємо наступним чином: зуби мамонта, відбитки та закам’янілості
рослин, малакофауна, поверхні нашарувань.
Зуби мамонта знайдені жителями сіл Джурів та Рудники в русловій заплаві Рибниці та в
басейні її лівої притоки – струмка Брусний. Один із них знаходився у
стінці відслонення у лесовидних породах. Очевидно, що всі зуби є
перевідкладеними з інших територій. Зуби належать виду Mammuthus primigenius
фауни пізнього мамонтового комплексу.
Відбитки рослин знайдено у глинистих верствах (ймовірно верхній неоген) відслонення лівої
притоки Рибниці струмка Потіцький. Рослинність спостерігається по всій товщині
пласта. На нашу думку, це рослинність мулистого дна мілководної проточної
водойми.
У с. Город Косівського району в осипах заплави на лівому березі річки
Рибниці знайдено кілька сіро-синіх аргілітів із відбитками рослин.
Відбитки знаходяться як з обох боків аргіліту, так і всередині пласта. Один із
екземплярів із відбитками має хвилясту шаруватість усього пласта. Це свідчить
про те, що нашарування формувалися в умовах руху середовища у двох різних
напрямах, наприклад, у смузі прибою-відбою моря. Простягання відбитих рослин у
даному зразку в основному хаотичне. В іншому зразку простежується один напрям,
паралельний опуклості верстви. Інший аргіліт із відбитками має паралельну
горизонтальну шаруватість. Тому, можливо, дана верства утворилася на більшій глибині
далі від смуги прибою-відбою. Орієнтація відбитків спостерігається в одному
напрямі з обох боків екземпляра.
Всі екземпляри із відбитків рослин знайдені в осипах, однак вони
локалізовані на невеликій ділянці русла. Отже, породи, що їх вміщують, слід шукати
неподалік.
Фрагмент закам’янілого дерева, що, ймовірно, вимитий дощовими водами із
териконів шахт, знайдений у руслі струмка Брусний.
Малакофауна. Промивку проб з метою збору малакофауністичних залишків прісноводної фауни
із відслонень ми поки що не проводили. Всі знайдені екземпляри закам’янілої
малакофауни є перевідкладеними. Це двостулкові молюски морського походження.
Одне з таких відслонень знаходиться біля урочища Чорновище. Його абсолютна
висота близько 340м і приблизно 100 м
вище відносно Рибниці та 90 м
вище відносно Черемошу. Це рівень високих терас [12,13]. У даному відслоненні
спостерігається малопотужні (до 30 см)
алювіальні відклади із галькою величиною від 1 до 20 см.
Можна припустити, що це відклади невеликого струмка, в якому переважали
акумулятивні процеси.
У відслоненні із мікродеформаціями, залишки двостулкових молюсків знайдені
у дуже вивітрілому вигляді. При доторку вони розсипаються. Якщо вони
перевідкладені, то на недалекі відстані.
У яру з валунами знайдено прошарок ймовірно перевідкладеної сильно
зруйнованої малакофауни.
В урочищі Брусне в глейових породах знайдено кілька видів молюсків. Глейові
відклади, що утворюють невисоку стінку правого берега струмка Потоцький,
вміщають один із видів черевоногих молюсків. Глейові відклади, що відслонюються
по дну струмка, вміщають декілька видів черевоногих та двостулкових.
Види молюсків ми не визначали, оскільки це під силу тільки кваліфікованим
спеціалістам.
Поверхні нашарувань. Відбитки поверхні нашарувань на аргілітах та пісковиках
неогену майже всі знайдені в алювії заплави, крім біогліфів у с.
Город на лівому березі Рибниці, що знаходяться у відслоненні на стику
верствуватих вивітрілих алевритів чорного кольору та сіро-синіх аргілітів.
Сліди повзання червів чи інших організмів знайдено на аргіліті алювію Рибниці
за 200м нижче другого моста в с. Город. Слід невідомого організму у глинистих
відкладах знайдений у осипах яру з валунами в с. Джурів. Біогліфи разом з
відбитками рослинності спостерігаємо на пісковику, знайденому в заплаві Рибниці
за 500м вище впадіння р. Річки в. Рибницю.
Гравігліфи знайдені у алювії Рибниці в східних околицях с. Соколівка. Аквагліфи.
Атмогліфи. В одному із знайдених аргілітів поверхня складається із
дрібних невеликих округлих горбиків. Це, можливо, сліди від рябіння води або
сліди від дощових крапель. Поверхні нашарувань є ще недостатньо вивчені як у
басейні Рибниці, так і в Карпатах загалом.
II.5. Археологічні
знахідки в басейні нижньої Рибниці
Автором та керівником
даної роботи в межах басейну нижньої Рибниці виявлені крем’яні знаряддя праці
первісної людини та культурні шари на низьких і високих терасових рівнях
Рибнице-Черемошського межиріччя. У цих місцях археологічні розкопки кам’яного
віку вченими не проводилися. Нами знайдено як окремі екземпляри, так і
локалізовані скупчення знарядь та відщепів (ймовірно стоянки). Всі крем’яні
знаряддя знаходились на поверхні ґрунту. Оскільки розкопок не проводилося, то
визначити стратиграфію відкладів та вік знарядь проблематично. Археологічні
часові рамки визначено наближено. Ретельного опису кожного із крем’яних виробів
не подаємо. Обмежуємось їх загальною характеристикою та коротким описом
місцевості, де знайдені артефакти.
Урочище Знесінє. Знайдено 13 уламків
знарядь та 24 відщепи, скалки-луски. Більшість з них покриті білою патиною,
окремі ретушовані. Знахідки локалізовані на орному полі на вершині горба,
абсолютною висотою 340 м
та відносною від річки Черемош – 100 м,
а відносно Прута – 120 м.
Ця височина є вододілом між Прутом та Черемошем. За даними вчених – це рівні
високих терас (четвертої та п’ятої). Деякі дослідники відносять дану територію
до шостої тераси (вік Лоєвої) [12,13]. Можливо, що це є знаряддя мезоліту або
верхнього палеоліту.
Урочище Чорновище, Брами. Абсолютні висоти даних
урочищ становлять відповідно від 340 до 356м. Відносно Рибниці –100-110 м.
Тут знайдені культурні шари XII-XIII ст. під час археологічних розвідок науковців
Чернівецького держуніверситету. Однак, на нашу думку, культурних шарів тут
більше. Керівником даної роботи в урочищі Брами знайдено культурний шар VI-VIII ст., один із місцевих жителів
неподалік знайшов кам’яну шліфовану сокиру із просвердленим отвором (можливо,
неоліт або енеоліт). В урочищі Брами на терасоподібній площадці біля лісової
дороги знайдено 8 крем’яних знарядь та більше десятка відщепів. Знаряддя білого
кольору та темно-сірі із голубуватою та білою патиною. На нашу думку, це
знаряддя, що змиті з більш високої денудаційної поверхні урочища Чорновище.
Город Коземчука. На присадибній ділянці
вищеназваного господаря виявлено 56 кремінних знарядь та їх уламків, близько
сотні відщепів, 2 нуклеуси. 12 із знарядь є мікролітами. Особливо виділяються
три знаряддя трикутної форми, що дуже майстерно оброблені. На цій же ділянці
виявлено багато уламків ліпного посуду малих розмірів, що, ймовірно мав
ритуальне призначення. Дана місцевість має абсолютну висоту близько 270 м
та 25 м
відносно Черемошу і є рівнем його другої надзаплавної тераси. На нашу думку, у
даному місці існувала стоянка. Ймовірно, що культурних шарів є тут кілька.
Урочище Толока єголоценовою
терасою Черемошу. Тут знайдено крем’яний серп, з ретельною додатковою обробкою
та ретушшю. Це, скоріш за все, енеолітичне знаряддя, що перевідкладене водними
потоками або загублене первісною людиною.
Урочище Осередок. На лівому березі Рибниці
на площадці її другої надзаплавної тераси виявлено культурний шар.
Внаслідок зсуву частина тераси сповзла вниз і відслонила чорноземний ґрунт,
потужністю до 50 см.
В ньому наявні уламки ліпного посуду, кістки, колоте каміння (аналогічно до
вмісту культурного шару в урочищі Брами).
Оскільки стоянки древньої
людини з кам’яними знаряддями серед відкладів голоцену та верхнього плейстоцену
зустрічаються досить часто на обширних територіях, то в цьому випадку
археологічний метод може бути використаний для внутрішньо-регіональної
стратиграфічної кореляції [2]. Означена нами територія є дуже перспективною у
плані такого вивчення.
