Учнівський туризм та краєзнавство в Джурові "під Писком" (+фото) - Статті про Джурів та його мешканців - Каталог статтей - Джурів - перлина Прикарпаття

Ср, 29.03.2017
Культурно-етнографічний проект  
Теми розділу
Статті про Джурів та його мешканців [54]
Цікавинки [21]
Молитви [17]
Позитив [3]
Для підняття настрою
Прохідна
Меню сайту
Міні-чат
Для ознайомлення
Наше опитування
Найкраще село Снятинського району це:
Всього відповідей: 223
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наша кнопка
 Сайт села Джурів
Код кнопки:

Головна » Статті » Статті про Джурів та його мешканців

Учнівський туризм та краєзнавство в Джурові "під Писком" (+фото)

Учнівський туризм та краєзнавство Снятинщини в фотографіях.

 
 
 
                                                      
Урочисте відкриття обласних туристських змагань. Червень 1975 рік.
 
                                                          
   Зльоти туристів-краєзнавців Снятинщини відбувалися в районі регулярно. Деякий час місцем для проведення таких зльотів були околиці села Джурів, за мостом по автомобільній дорозі Джурів-Іллінці. Обширна ділянка заплави р.Рибниця в урочищі "Біля цегольні" добре підходила для облаштування наметового містечка. Тому рік у рік, на початку червня, йдучи разом із сусідськими хлопчаками до лісу по гриби.  доводилося бачити велику кількість різноманітних  наметів.Для нас це була цікава забава. Адже це означало, що знову лісом будуть бігати незнайомі хлопці та дівчата та розпитувати нас - місцевих  грибників, як потрапити "до моста", або  про якісь "капе" в яких ми зовсім не розбиралися. Деколи ми з ними зле жартували( особливо із старшими хлопцями) та показували неправильний напрям, однак дівчат нам таки було шкода і ми направляли їх на добру дорогу. Хлопцям діставалося за те, що вони, по вказівці вчителів, вечором ганяли нас біля табору за голосну стрільбу із самопалів. Останні, звісно давали тільки  гарний звук пострілу, однак цього було достатньо, аби нас старалися піймати. Правда це так нікому й не вдалося зробити, адже навіть в вечірньому лісі ми добре орієнтувалися.
 
       Туристи зникали так само швидко, як й з`являлися, і одного ранку ми з`ясовували, що на місці наметового містечка залишалися тільки рівчаки від обкопування "палаток". Нашим розвагам наставав кінець аж до наступного року.Звісно ми заздрили тим, хто жив у "палатках" та готував їжу на вогні, але були ще занадто малі для участі у змаганнях. Однак уже в підлітковому віці проявляли інтерес до туризму.
Наметове містечко  туристів.1974 рік.
 
Похідні кухні.
   
      Пізніше змагання вже проходили в іншому місці. Напевне через те, що на попередньому не було потрібного перепаду висот для проведення альпійського підйому та спуску, та через відсутність придатного близького джерела води,  місце для змагань перенесли в урочище "під Писком". З того часу воно надовго стало притулком для  туристських змагань різного рівня. Велика толока між р.Рибницею та північно-західною околицею села Джурів через деякий час навіть була спеціально обладнана для проведення змагань. Силами колгоспу "Верховина " туди була підведена електрична лінія, яка давала можливість частково освітлювати  табір, а також на час проведення змагань облаштовувалися туалети.
Наметовий табір Снятинського району на обласному зльоті туристів. Червень 1975 року.
 
        Місце було вибрано вдало, адже вся толока мала дуже гарний трав`яний газон, придатний для ігрових видів спорту. Верби та вільхи, що оточували толоку давали гарну тінь для розташованих під ними наметів. Поруч  були  джерела хорошої питної води, Однак більшість туристів набирала воду в криницях сусідніх осель. Можливо це й приносило деякий дискомфорт селянам, однак "туризм під боком"давав можливість продати молоко чи сметану, а також забрати для власних потреб всю скляну тару від "тушонок ", борщових заправ, голубців, варення, джемів та інших туристських смаколиків, які були в неї "закатані"(пластмасової тари тоді ще не було). Тобто мав місце взаємовигідний бартер.
Урочисте шикування .
Команда "Романтик" Заболотівської СШ. Учасник змагань від Снятинщини.
Урочисте відкриття змагань. Червень 1975 р.
На трибуні майже всі перші особи району:голова райвиконкому,військовий комісар, завідувач відділом освіти,партійний секретар.
На урочистій лінійці.1975р.
         Після районного зльоту туристів відбувалися й обласні змагання. Мої перші обласні змагання пройшли в с.Блюдники  Галицького району. Однак через велику проблему з карстовими провалами, було вирішено перенести центр обласних змагань до Джурова. Адже розмір лісового масиву тут був невеликий і до того ж з усіх сторін ліс оточували асфальтовані дороги та населені пункти, що значно полегшувало можливості в орієнтації заблудлих. та їх ефективний пошук силами суддівської команди. Крім того колгосп "Верховина" був достатньо багатим господарством, а село Джурів - взірцем благоустрою та порядку. Адже воно уже з 1965 року було газифіковане, мало асфальтовані вулиці з тротуарами та вуличним освітленням і навіть "сітілайтами". Правда тоді на вітринах тих "сітілайтів" красувалася не реклама, а портрети орденоносних передовиків виробництва. Був у селі найкращий на район стадіон, де колгоспна команда з футболу приймала  навіть київське "Динамо", хокейний майданчик, 50- ти метровий стрілецький тир закритого типу, та студія балету при клубі із "виписаним з області " балетмейстром.
 
Вільний від вправ час. 1974р. (Номерний знак на мотоциклі не Снятинського району, а Станісласької обл :) )

          В силу вищезазначеного, Джурів на десятиліття перетворився на центр туристичного життя області де проводилися районні та обласні змагання по туризму, а також, протягом деякого часу - обласні змагання на приз В. Гуцуляка, які проходили у вересні. Однак  прохолод-
ні вересневі ночі та значне скорочення фінансування на сприяли утвердженню таких змагань.

Л.Андрійчук - учасник команди Джурівської СШ.
 
Проведення змагань обласного рівня значно покращило їх матеріально-технічну базу. В першу чергу в картографії. У викресленні перших  карт місцевості для спортивного орієнтування доводилося брати участь й мені- учню школи, а також моєму товаришеві Б. Танасійчуку. Ми носили приладдя та робили проміри, а також диктували топографам місцеві назви урочищ, а ще не давали їм зайвий раз блукати. До цієї роботи мене рекомендував мій вчитель географії Д.Ю.Чабан, який був моїм першим наставником у спортивному орієнтуванні, та фотографії. Саме з ним були пов`язані й мої перші мандрівки Карпатами.
По Сокільському хребту. 1973 рік Учні Джурівської СШ  з Д.Ю.Чабаном. Фото Чабана Д.Ю.
 
На привалі 1973 рік Фото Чабана Д,Ю,
         Перші карти були чорно-білими, на фотопапері. Для проведення обласних змагань були роздруковані  типографським способом кольорові карти високої якості.
 Команда Снятинського району зі спортивного орієнтування- незаперечний фаворит змагань.Останні настанови дає М.Заграновський (з сокирою)Обласні змагання 1975 р.
 
115 стартував. 1975 р .Обласні змагання
Відпочинок  післяобідній. 1975  рік.Обласні змагання.
 
Фініш.
          Добре знання місцевості, вміння читати карту  та "довгі ноги"(ріст під 1.90) давали мені переваги під час змагань. Тому й доводилося на обласних змаганнях часто виступати за інші школи. В 1974 році за  Снятинську школу-інтернат , а в 1975 році уже як випускник школи(деякі державні екзамени здавав прискорено) виступав за шкільну команду Заболотівської школи. Моїми тренерами на тих змаганнях були М.Мошук та
Обід .Обласні змагання 1975 р.
Чемпіони серед восьмирічок - учні Хлібичинської школи з тренером Бачуком Я. 1975 рік
М.Заграновський. Головною проблемою для мене було не стільки правильно пройти усі "капе"(контрольні пункти), скільки відірватися від "паровозика " переслідувачів, які, знаючи, що я місцевий, старалися не випускати мене з виду.Тому приходилося обирати тактику швидкого відриву через "пірнання " у глибокі яри. Звісно час проходження траси дещо зростав, але все-одно розрив  з наступним, другим фінішуючим становив більше години.Спортивне орієнтування було командним видом спорту.
Чемпіони області в туристському багатоборстві- учні Заболотівської школи з тренером Семотюком Б.Я. 1975 рік.
           Перемоги на змаганнях різного рівня дали мені змогу отримати  третій дорослий розряд по спортивному орієнтуванню, який я покращував уже в університеті, як спортсмен-розрядник, член збірної вузу.
          Одного року серед спортивних дисциплін появилася стрільба, змагання з якої відбувалися в шкільному тирі, розташованому на стадіоні. В тому тирі я проводив чимало часу( він був поруч з моєю домівкою) Наставником по стрільбі був О.М.Маковійчук - вчитель початкової військової підготовки. Під його керівництвом  я вистріляв не одну тисячу набоїв, брав участь в змаганнях різного рівня,тому й не підвів команду туристів району, внісши свій внесок в загальнокомандну першість.
А мені дали грамоту за снайперську стрільбу!....
           Починаючи з 1983 року мені знову регулярно доводилося брати участь в туристичних змаганнях різного рівня, але вже в якості керівника команди та тренера Снятинської ЗОШ ім В, Стефаника.
            В ті часи в районі склалася дуже хороша школа туризму. В туристичному багатоборстві  поміж середніх шкіл традиційно сильними були команди Балинцівської школи (тренер І.Фраюк.), Заболотівської(тренери М.Семотюк та М,Заграновський),Снятинської ЗОШ ім В Стефаника.(тренер Ю.Міщенков). Серед восьмирічних шкіл - команда Хлібичинської школи (тренер Я.Бачук)
           Туристичне багатоборство в ті часи включало: розкладання намету, в`язання верхньої та нижньої обв`язки, альпійський підйом та навісна переправа, проходження складних ділянок зі "страховкою", альпіський спуск, та складання намету після зняття обв`язок. Нині це би називали "old school" адже тепер усі використовують спеціальні безпекові системи, жумари та інші "навороти". Однак тоді це був найбільш видовищний  вид змагань, який проходив на високій надзаплавній терасі  Рибниці в урочищі "під Писком", зовсім неподалік закинутих шахтних виробіток з добування бурого вугілля.
 
Директор Джурівської СШ Халецький П.К  з учителями школи в гостях в туристів. 1975р.
(Креативний парканчик якоїсь із команд...)
Карта для спортивного орієнтування 1985 р.
Карта спортивного орієнтування для обласних змагань.1987 р.
          Іншим видом змагань було спортивне орієнтування, яке проводилося за різною методикою( по заданому маршруту, вільний вибір маршруту з різною кількістю балів на кожному контрольному пункті відмітки.). "КП"(контрольні пункти) червоно-білого маркування мали компостери,якими ставили відбитки на карти. Час перенесення "кп" з еталонної суддівської карти на карту отриману спортсменом - входив до залікового. Довжина маршруту могла складати 5-8 км.Маршрути для юнаків та дівчат могли бути різними, хоча й пересікалися. Для підготовки команди до змагань приходилося неодноразово виїжджати з учнями до Джурівського лісу на тренування. Переважно виїзди відбувалися в травні і ніхто ніколи не переживав з приводу якихось кліщів. Снятинська СШ ім,Стефаника та Снятинська школа інтернат традиційно мали хороші команди із спортивного орієнтування.
Переправа через річку до місця проведення топозйомки.1974 р
Вчителі Джурівської школи в наметовому містечку.1975р.зліва -направо: Паренюк Г.В, Щербань Н.М,. Строїч Г.Ю,. Щербань М.М.
Обласні змагання 1974 рік. За обідом. Стоїть Б. Танасійчук 
Мошук М,Д- наставник та тренер туристської команди Снятинського району. Обласні змагання 1974 рік.
Випуск стінгазети. Малює Божак О. В окулярах -Чабан Д.Ю- наставник та тренер команди Снятинського району. Обласні змагання .с.Блюдники Галицького району.1973 рік.
          Досить складним заліковим видом були змагання з топозйомки - виготовлення плану місцевості в заданому масштабі(топострічка). Традиційно перші місця тут займали туристи Джурівської СШ яких готували Чабан Д.Ю а потім Чабан Р.Д. Команду Снятинської школи ім.В Стефаника готувала вчителька географії Гандарі С.М. І ми неодноразово були в призерах.
Дощ не перешкода для змагань з топозйомки. 1974 рік. Районні змагання.
Оцінювання туристичного побуту. Районні змагання 1974 р.
Андрушко І.В- майбутній директор Снятинської ЗОШ ім В.Стефаника, а тоді- організатор позакласної роботи Джурівської СШ. серед учасників конкурсу. 1974 р .Районні змагання.
          Заліковим видом змагань були категорійні походи здійснені шкільними командами протягом року та представлені звітами. Останні кілька років проведення районних змагань мені доводилося бути районним суддею саме з цього виду. А в туристичні походи ходили тоді багато. В районі діяла районна маршрутно-кваліфікаційна комісія)МКК) яку тоді очолював М.Мошук. Саме ця комісія випускала в категорійні походи юних туристів - краєзнавців, перевіряючи команду та проставляючи штампи до маршрутних книжок. Традиційно перші місця по туристичних походах займали команди Снятинських шкіл та Заболотова. оскільки вони мали краще фінансове забезпечення.Хоча й сільські школи Ганьківців, Хлібичина, Балинців  також регулярно надавали звіти про проведені турпоходи.
Конкурс стінгазет,Районні змагання з туризму .1974 рік.
          Проводилися й інші різноманітні конкурси та змагання серед яких:розпалювання вогнища  на швидкість, правильне укладання наплічника, в`язання  туристичних вузлів, конкурси:малюнків, фотографій, емблем, стінгазет, художньої самодіяльності,туристичного побуту(до нього входило оформлення командного наметового містечка,чистота та порядок на кухні, якість приготування їжі). Незмінним суддею частини таких конкурсів була Л.Разумова.
          Вечорами все наметове містечко збиралося біля великого табірного вогнища,проводили конкурс художньої самодіяльності,співали пісень, влаштовували розважальні ігри та забави, а також модні тоді дискотеки. Табір довго не міг заснути, але незмінний його комендант Конюк .І П.   опівночі оголошував відбій  і  порушники спокою могли бути покарані низькими балами при оцінюванні туристичного побуту.
"Зубри туристської справи"- І,Фраюк, І,Конюк. Б.Ляшкевич.                          1975рік.
 
 
     Безумовно дітям подобалося проводити час на таких змаганнях, адже після напруженого шкільного навчального року це був просто хороший оздоровчий відпочинок. Можна було завести чимало нових друзів та невимушено спілкуватися. І навіть учителі уже не здавалися такими грізними, як на уроках в школі.
М. Заграновський - суддя туристського багатоборства. 1985р.
Альпійський підйом. 1985р
Навісна переправа 1985 р.
Альпійський спуск.1985р.
Туристські обв`язки. 1985 рік
Міщенков Ю.А .-тренер з багатоборства
Перші гриби.
 Музичні проби.
В задумі...
"Орфей " рулить...
Команда Стецівської СШ. Районні змагання з туризму 1985 рік.
 
Нові друзі із Стецеви.
Команда Снятинської СШ. ім В. Стефаника - призер районних туристських змагань 1985 року.

      Туристські зльоти тривали три-чотири дні  червня під час яких учні  у вільний від змагань час, могли збирати гриби та ягоди, робити екскурсійні вилазки, зокрема до покинутої вугільної копальні,та місць боїв Першої світової війни, купатися в річці (звісно під наглядом вчителів),вчитися самостійно готувати їжу на вогнищі розкладеному із заготовлених ними ж дров. Кожна школа мала усталене місце для розбивки командного табору, тому суперечок з цього приводу не траплялося. А великий намет, який туристи називали "палатка-казарма" ставав хорошою кают-компанією для друзів. Старенький шкільний "газон", названий чомусь його водієм, вчителем автосправи О.Шокалюком, -  "Маруською", справно, з року в рік вивозив нехитрі туристичні пожитки та самих туристів до місця змагань, до нових пригод і вражень. А самі учні протягом цілого навчального року старалися ніяким чином не порушувати дисципліну, адже можна було попасти в опалу та бути відлученим від великого свята - участі в туристичному зльоті та майбутньому багатоденному поході Карпатами.

 

 

 

 

матеріал з - http://karbnik.blogspot.com/

 

Категорія: Статті про Джурів та його мешканців | Додав: Admin (22.10.2016)
Переглядів: 275 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Погода
Випадковий анекдот
- Зустрічаються двоє крокодилів: - Ну, як полювання? - Двох негрів з'їв, а ти? - А я одного москаля. - Брешеш, ану дихни...
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Шукаєш роботу?
Пошук роботи>
101.ua
job
 jobs
 rabotaua
work
 rabotaplus
superjob
 trud
work
Travel IQ
Traveler IQ

The Traveler IQ challenge ranks geographic knowledge of cities such as: Los Angeles, New Orleans or Destin by comparing results against 7,844,845 other travelers.

 Сайт Попельниківської школи.  Борцівський клуб Ластівка  Офіційний сайт БК      Рейтинг сайтів прикарпаття Українські традиції  
Copyright Eduard Glushko © 2017
Сайт створено у системі uCoz