Дата святкування Пасхи. У старозавітній час святкування
Пасхи відбувалося завжди 15 числа місяця нісана за місячним календарем.
Від початків Христової Церкви встановилися дві традиції відзначення
Пасхи – в 14 день місяця нісана за юдейським місячним календарем (так
святкували в Малій Азії, згадуючи переважно Розп’яття Спасителя цього
дня) і в недільний день після цієї дати (так святкували в Римі та інших
Церквах, згадуючи Воскресіння Христове).
«Якщо Тарас Григорчук не
справжній поет, то хто ж тоді справжній поет?» – дещо риторично запитує
Василь Герасим’юк. Звісно, завше можна знайти купу всіляких зустрічних
аргументів, але ж нема ні краю ні міри. Кожен їх для себе встановлює
сам.
В Музеї писанкового розпису вже традиційними стали зустрічі дітей із майстрами- писанкарями.
Веселою колядою відгомоніли Різдвяні свята, а ми вже готуємося до
Великодня. Цього разу до Музею писанкового розпису завітала писанкарка
із с. Джурів Снятинського району Наталія Грицюк-Радиш.
Віками вороги, роздираючи землю українську, примушували нас зрікатися
Бога, рідної історії, мови, забувати традиції, зрікатися, врешті-решт,
себе. Та нація вистояла, і вже більше двадцяти років вона живе
суверенним життям, здавалося б, зовсім залишивши позаду епоху
руйнування, спалювання храмів, арешти.....
Кожне місто, містечко, село нашої області має свою неповторну історію,
переважно невідому навіть більшості його жителів. Історичним джерелом для опису цього населеного пункту виступили сайт Снятинської районної ради та книга: Історія міст і сіл Української РСР в 26
томах. – Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. – К.:
Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 564
У снятинському видавництві «Прут Принт» вийшла з друку книжка уродженця Городенківщини Романа Яхневича «Пом’яни їх, Господи! Обереги нашої пам’яті»ю На її презентації з цього приводу перший заступник голови Снятинської РДА Степан Максим’юк розповів, як колишній лікар Городенківської ЦРЛ активно долучався до видання першого тому «Городенщини».
Доброго дня, шановні жителі Джурова!
Мене звати Володимир, я з Києва. Хотів би представити Вам культурно-етнографічний проект, який ми здійснюємо з моєю дружиною.